Виховна робота


Тема. День Соборності України
Мета: Поглибити знання учнів про історію виникнення свята Соборності України. Пригадати ст. 20 Конституції України. Ознайомити з цікавими фактами про Україну. Виховувати патріотичні почуття та повагу до державної атрибутики. Викликати інтерес до вивчення історії України.


Ніхто нам не збудує держави,
Коли ми самі її не збудуємо,
І ніхто з нас не зробить нації,
Коли ми самі нацією не схочемо бути.
1-й ведучий.
Моя Україна – зоря світанкова,
Її солов'їна калинова мова
Світиться, наче на сонці роса.
О рідна матусю, за правду і волю
Справіку моляться твої уста,
Моя Україна народжена з болю,
Любові та віри Ісуса Христа.
2-й ведучий.
Ні, немає на світі кращого неба, ніж небо України! Воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від рідної матінки-землі.
Подивімось на своє небо і думкою, як у тій чудовій пісні, полиньмо аж до Бога, і гляньмо на трепетну Землю – і тоді відкриється нам на зелено-блакитному суцвітті планети край, що нагадує собою серце,- Україна!
         Ні, як нема кращого неба, ніж небо України, так і немає кращої землі, ніж наша Україна!
3-й учень.
Вже скільки закривавлених століть
Тебе, Вкраїно, імені лишали…
Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить:
Внесіте прапор вільної держави!

4-й учень.
Степів таврійських і карпатських гір
З'єднався колір синій і жовтавий.
Гей, недругам усім наперекір -
Внесіте прапор вільної держави.

5-й учень.
Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,
Його полотна в попелі лежали…
Але він знов, як день новий, розцвів,
Внесете прапор вільної держави!


6-й учень.
Повірмо в те, що нас вже не збороть,
І долучаймось до добра і слави.
Хай будуть з нами Правда і Господь –
 Внесіте прапор вільної держави

1-й ведучий. Вибір кольорів був викликаний такими міркуваннями: символами України є чисте небо ( символ миру) та пшеничне поле (символ достатку). Як сказав поет:
Наш стяг – пшениця у степах.
Під голубим склепінням неба.
2-й ведучий. У часи національно-визвольної боротьби  синьо-жовті знамена замайоріли на наших вулицях і майданах провісниками жаданої волі, а коли вона прийшла – національний прапор став державним.
1-й ведучий.
         Верховна Рада затвердила малим гербом України тисячолітній її символ – тризуб.
         Зображення тризуба зустрічається в археологічних знахідках з І-го століття нашої ери. За часів Київської Русі бачимо тризуб на золотих і срібних монетах князя Володимира Великого.
        
Хлопець.
Віддавна народи світу
Мають власні прапори,
Наче долю, горду й світлу,
Піднімають догори!
В будь-якій чужій країні
Я завжди усім казав:
В мене прапор жовто-синій…
Це колосся й небеса.
З'єднуй фарби  - жовту й синю –
У гармонію одну:
Хліб дарує людям силу,
Небо – віру і мету.
Все, що мріялось віками,
Сповнилось, настало!
« Ще не вмерла Україна!» -
Гордо прозвучало.


2-й ведучий.
         1863 рік. Міністр внутрішніх справ імперії Валуєв видає свій сумнозвісний циркуляр,яким ліквідовує в Україні національні школи, пресу. То був наступ на українську мову та культуру. Протестом проти цього страшного для України указу і став написаний на далекому північному засланні вірш Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Після Шевченкового «Заповіту» це був найпопулярніший твір української поезії, незважаючи на заборону й переслідування. Особливо широкого розголосу набув вірш, ставши піснею, на західноукраїнських землях. На музику вірш Павла Чубинського поклав Михайло Вербицький.

1-й ведучий.
         Символічно, що авторами його були наддніпрянець і галичанин – це підкреслювало соборність українських земель. Саме завдяки своєму національному пафосу пісня пустила глибоке коріння в національну свідомість українців обох частин України.

« Народе мій»
Найменше думаю про себе.
Я що? Краплина в океані.
Народе мій! Твоя потреба
Мені щемить, мов сіль у рані.

Ти дав мені широку вдачу,
 Безсмертну пісню, срібну мову.
З тобою я сміюсь і плачу,
Вмираю й воскресаю знову.
2- й ведучий.
         Кінець ІІ десятиліття ХХ століття приніс українському народу здійснення заповітної мрії – Незалежність, за яку гинули в нерівному бою, конали на полях, за яку  зійшли на Голгофу найславніші мужі.
1-й ведучий.
         22 січня 1919 року відбулася знаменна подія в історії українського народу – об'єднання двох суверенних українських держав – Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в одну самостійну соборну державу.
2-й ведучий.
         День 22 січня  було проголошено всенародним і державним святом. Київ був прикрашений національними синьо-жовтими прапорами, гербами.
  Головні торжества урочистого проголошення Злуки відбувалися на Софійській площі. При вході з вулиці Володимирської на Софійську площу було збудовано тріумфальну арку з гербами історичних земель України. Під звуки оркестру крокували військові підрозділи. Урочистості розпочав заступник президента ЗУНР Лев Бачинський, який нагадав про традицію «одного нерозривного тіла» від Володимира Великого до «великих гетьманів». Держсекретар Л.Цегельський передав  грамоту  Національної Радиї голові Директорії Володимиру Винниченку, який привітав галицьких делегатів, наголосивши на непересічному значенні Акта соборності. Представник Директорії Федір Швець виголосив великі слова:
«Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України – Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна – в одну Велику Україну…
Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу»
1-й ведучий. На жаль, у тих складних внутрішньо- та зовнішньополітичних умовах так і не вдалося завершити об’єднання порізнених частин України. Вже через кілька місяців після проголошення об’єднання більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупували поляки, Буковину – румуни, а Закарпаття – Чехословаччина.
Калина червона,
Ти, наче мадонна,
Звеличуєш ліс.
Чому ж твої грона,
Калино червона,
Подібні до сліз?
Цілюща ти здавна,
Бо ліком преславна
Твоя доброта.
Скажи мені, звідки
В тих ніжних ягідках
Така гіркота?
( пісня «Червона калина»)
2-й ведучий. Так, тоді, в 1919-му, Україна не змогла відстояти свою незалежність. Однак, незважаючи на невдале завершення об’єднання двох республік, значення Акта надзвичайно важливе, оскільки він наочно показав безперспективність спроб роз'єднати український народ, протиставити українців один одному, змусити їх служити чужим для них інтересам. Він став етапом становлення і розвитку української державності.
1-й ведучий. Сьогодні, у час національного відродження, утвердження реального суверенітету й незалежності України в ім'я відновлення історичної справедливості і повернення історичної правди, ми віддаємо належне Акту злуки цьому першому переможному взірцеві вікового прагнення українського народу до національної державності і возз’єднання.
Читець.
У лиху і у світлу годину
Пригорну тебе, нене, як син.
Тільки разом, моя Україно,
Ми піднімемось з рабських колін.

Рідна земле, моя Україно,
Знаю, житимеш ти у віках,
І цвістиме довічно калина,
Буде небо купатись в житах.

Ми розправимо крила у леті –
Не здолають нас люті вітри,
Бо на сонячній нашій планеті
Українські цвітуть кольори.

Відродився прадавній наш корінь,
Голос предків озвався в мені,
Засвітились провісниці-зорі,
Усміхаючись нашій весні.

У степах дзвонить колос пшеничний
Під безхмарним блакитним шатром.
Рідна пісня, проста і велична,
Із Карпат лине ген за Дніпро.
1-й ведучий.
Живи та міцній, Українська Державо! –
Вмирали у битвах мільйони бійців,
Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво
Й над Києвом стольним віки майорів.
2-й ведучий.       Боролись ми довго за волю, за право,
Щоб нині твій час, Україно, настав.
Живи та міцній, наша юна Державо,   
У дружньому колі вільних держав!







Тема. Молодіжні субкультури та їх вплив на формування сучасної молоді

Мета: утвердження принципів загальнолюдської моралі, формування моральних і духовних цінностей у дітей, забезпечення високої художньо-естетичної освіченості особистості; виховання духовної культури особистості, морально-етичних якостей, уміння міжособистісного спілкування, шанобливого ставлення до людей, доброзичливості, відповідальності за доручену справу, здатність до самоаналізу, самооцінки.
 
– Діти! Сьогодні ми поговоримо про сучасну молодь. Тобто про вас.

Ви вже досить дорослі і маєте певні погляди на те, що красиво, а що ні, який одяг гарний і модний, а який краще не вдягати, як гарно поводитись, а як ні, які вчинки оточуючі сприймуть схвально, а до яких поставляться вороже. І кожен з вас хоче, щоб до нього ставились серйозно і сприймали його як особистість, хоче подобатись одноліткам, мати друзів та кохану людину. Це все природно. Але як цього добитися? Як привернути до себе увагу? Тут кожен діє по-різному, індивідуально. Хтось багато читає і може вразити будь-кого своїм інтелектом, хтось всіх переможе в комп’ютерних іграх, хтось курить і п’є пиво та віртуозно лається в колі друзів, хтось переможе будь-кого в бійці, а хтось починає яскраво фарбуватись і одягатись, робить пірсинг, тату і неймовірну зачіску та об’являє всьому світу, що він неформал! Ви всі чули про молодіжні течії та субкультури, знаєте більшість з них. Дехто знайомий з готами, реперами чи байкерами. А хтось відносить і себе до неформалів. Ось якраз про це ми сьогодні і поговоримо. Хочеться більше знати і краще розуміти нашу неформальну молодь.

Тема нашого заходу Молодіжні субкультури та їх вплив на формування сучасної молоді
Ми запрошуємо до співпраці представників батьківського трикутника :голову батьківського комітету Усенко В.Б., Павленко Т.В. Учителів : шкільного психолога Горову Н.В., соціального педагога Хоменко Л.О.,сучасну молодь - випускників  нашої школи Шинкаренка Ігора та Пиво Вікторію.
   
           "Неформальні дитячі організації та субкультури"… Що це? Дехто з дорослих їх не полюбляє,  дехто – просто не помічає, а для деяких – все просто байдуже... Вони не такі, як усі, переважна більшість людей їх не розумі.

До слова запрошується випускник нашої школи Шинкаренко Ігор.

Учнями – журналістами нашої школи було проведено соціологічне опитування серед однолітків. Отримані результати на 100 опитаних осіб виявили 1% емо, 2% готів, 1% рокерів, 1 % металістів, 1% скінхедів.

Неформалів у нас чомусь не люблять, не розуміють (і навіть не намагаються зрозуміти) і часто побоюються. Вони відверто ігнорують суспільну думку і живуть за власними правилами. То хто ж вони - прогресивна генерація чи руйнатори суспільства? Після численних дискусій з приводу молодіжних субкультур нарешті настав час розібратися.

Шановна громадо, пропонуємо вам узяти участь у соціологічному  опитуванні.
-   Ваше ставлення до субкультур?



Пошуки істини та боротьба за справедливість – це надзвичайно цінні й важливі риси, що характерні для більшої частини підростаючого покоління. Але максималізм, нетерпимість, прагнення досягнути миттєвих результатів, недосвідченість та незрілість, невміння та незнання, як правильно оцінювати навколишні обставини, часто призводять до сумних результатів. У цьому віці необхідно мати витримку, уміти зачекати, не поспішати, не соромитись звернутися за порадою до старших і досвідченіших товаришів, що дозволяють пережити цей період життя, з закінченням якого минуть і багато проблем.

 Перш за все потрібно визначитися з поняттями, що відносяться до даної теми, і заглибитись у розуміння і пояснення проблем, з якими зіткнулася сучасна молодь.
 
Світогляд – система поглядів на об'єктивний світ та місце в ньому людини, що включає ставлення людини до навколишньої дійсності й до самої себе, а також зумовлені цими поглядами життєві позиції

Культура – під культурою розуміють переконання, цінності та засоби їх вираження, які є спільними для певної групи людей і служать для упорядкування досвіду та регулювання поведінки членів цієї групи. Відтворення та передача культури наступним поколінням лежить в основі процесу соціалізації – засвоєння цінностей, вірувань, норм, правил та ідеалів попередніх поколінь.

Контркультура – це норми та цінності , які встановлює певна група людей і які явно суперечать панівній культурі, її змісту та формам.

Субкультура – це система норм та цінностей, що відрізняють певну групу людей від більшості в суспільстві. Вона формується під впливом таких факторів, як вік, етнічне походження, релігія, належність до певної соціальної групи, місце проживання. Цінності субкультури впливають на формування світогляду членів групи. Вони не передбачають відмови від національної культури, прийнятої більшістю , а лише мають деякі відхилення від неї.
   Багато людей, прагнучи спілкування, часто об'єднуються у формальні та неформальні об'єднання.

Формальні об'єднання – характеризуються чітко визначеними та документально зафіксованими цілями, правилами й рольовими функціями, наявністю органів влади та апарату управління з уставом та іншими документами, зареєстрованими державними установами. Для дітей такими установами є клас у школі, учбова група в профтехучилищі, музична школа тощо.
 
Неформальні об'єднання. Такі об'єднання – явище масове. Заради яких тільки уподобань не об'єднуються люди: марки, книги,монети, шахи, футбол, тварини тощо.
  Останнім часом молодь, шукаючи можливості реалізації своїх потреб і не знаходячи їх, почала об'єднуватися у так названі «неформальні угрупування» або «самодіяльні любительські об'єднання молоді».
   Неформали бувають різні. Наприклад, конструктивні – такі, які допомагають інвалідам, сприяють збереженню навколишнього середовища, беруть активну участь у реставруванні пам'яток культури.
   Їх основні ознаки:
·        Не мають офіційного статусу;
·        Нечітко виражена внутрішня структура;
·        Нечітко виражені інтереси;
·        Слабкі внутрішні зв'язки;
·        Відсутня програма діяльності;
·        Вони діють за зовнішньою ініціативою таємної групи.
Крім цього , «неформали» бувають «невизнаними», яких ще називають «неофіційними». Серед молоді – це «фанати», «хіпі», «рокери», «металісти» і т.п.
Отже, «неформали» - офіційно незареєстрована група людей, яка виникла з чиєїсь ініціативи для досягнення певної мети.  

Розглянемо деякі типові об'єднання:
І. Асоціальні – стоять осторонь від соціальних проблем, не становлять відкритої загрози для суспільства. До цієї групи можна віднести панків, девіз яких «Живемо тут, зараз і сьогодні»  або мажорів,девізом яких є  «високий рівень життя».

ІІ. Просоціальні. Неформальні клуби або об'єднання – це соціально позитивні угрупування, що діють на користь суспільству. Ці об'єднання розв'язують соціальні проблеми культурно-захисного характеру: захист пам'ятників, реставрація храмів, розв'язання екологічних проблем тощо.

ІІІ. Асоціативні – це об'єднання з яскравим правом агресивної ідеології, яке прагне затвердитися за рахунок інших, з певними проявами моральної глухоти.
   Такими є банди - об'єднання підлітків за територіальною ознакою. Міста ними поділені на зони впливу. На «своїй території» вони вважають себе господарями, і часто жорстоко розправляються з чужинцями.

В бандах існують свої закони, звичаї, процвітає культ сили. Усі підкоряються вожаку. Дівчата поводять себе, як хлопці. Жорстоке явище в таких бандах – «лічильники»: виплати суму грошей, віддай майно. Вийти з банди дуже складно. Іноді відступника просто вбивають. Усі банди озброєні й ворогують поміж собою.
   Особливістю нинішньої ситуації у формуванні духовного світу підлітків є те, що цей процес відбувається в умовах послаблення політичного та ідеологічного пресингу, розширення соціальної самостійності та ініціатив молоді. Процес супроводжується переоцінкою цінностей, критичним переосмисленням досвіду попередніх поколінь, новим уявленням свого професійного майбутнього суспільства. Появу неформальних молодіжних об'єднань наприкінці 70-х 80-х років спричинив бунт проти бюрократизму, формалізму й особливо проти НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ, однак цей процес набув у деяких викривлених, іноді соціально небезпечних форм.

З чого і як формується сучасна молодіжна субкультура7

Яке суспільство, така й молодь.
1.     Субкультура молоді формується під безпосереднім впливом культури «дорослих» і зумовлена нею навіть у своїх контркультурних проявах
2.     Формальна молодіжна культура базується на цінностях масової культури, цілях державної соціальної політики й офіційної ідеології.
3.     Молодь зростає у соціальному та культурному просторі країни. Криза суспільства відбивається на формуванні світогляду молоді та її культури.
4.     Криза інституту сім'ї та сімейного виховання, нівелювання індивідуальності. Агресивний стиль виховання породжує агресивну молодь, діти-підлітки багато чого не можуть пробачити старшому поколінню.
5.     Комерціалізація засобів масової інформації формує певний стиль субкультури. Молодіжна субкультура часто повторює телевізійну, яка виховує під себе зручного глядача та маніпулює ним. Молодіжна субкультура – це криве дзеркало дорослого світу речей, стосунків і цінностей.


Втрата сенсу життя, руйнування ідеалів, подвійна мораль, бездуховність, цинізм, пияцтво, розгубленість перед життям – основні причини пошуку молодими освіченим людьми релігій та переходу у неформали.

Загальна причина утворення молодіжних неформальних субкультур – невдоволеність життям, криза суспільства.

Нове покоління бореться за місце під сонцем, інколи його не знаходить і йде з життя. Молодь перебуває в процесі переходу (лімен-поріг). Ліменальні особи – особи з непевним статусом, які перебувають у перехідному стані, вони ніби випадають із суспільства. Це явище для більшості тимчасове, з віком вони знайдуть своє місце, влаштуються, здобудуть певний статус.
   

Головні риси молодіжної субкультури
1.     Переважно розважально-реактивний напрям. Часто старшокласники стверджують, що головними їхніми заняттями на дозвіллі є «нічогонероблення», пізнавальну, креативну функцію вони не реалізують взагалі.
Реактивні (нічогонероблення) дозвільні підкріплюються програмами теле- та радіомовлення, які насаджують цінності масової культури.
2.     «Вестернізація» (американізація) культурних процесів та інтересів. Цінності національної культури, як класичної, так і народної, зараз витісняються схематизованими стереотипами – зразками масової культури, орієнтованої на впровадження «американського способу життя» в примітивному та спрощеному варіанті.
   Поряд із цим упроваджується прагматизм, жорстокість, невгамовне прагнення до матеріального благополуччя, зневага на догоду моді до таких «застарілих» цінностей, як ввічливість, повага до оточуючих тощо.
3.     Пріоритет споживацьких орієнтирів над креативними. Споживацький  підхід проявляється як у соціокультурному, так і в евристичному (творчому) аспекті.
4.     Невиразна індивідуальність і вибірковість культури. Вибір цінностей, пов'язаний із груповими стереотипами. Незгодні ризикують поповнити ряди «лохів», «знехтуваних», «не цікавих» - з точки зору натовпу.
   Характерним є культурний конформізм, прагнення «бути як усі».
5.     Позаінституційна культурна самореалізація. Здійснюється поза культурними установами й зумовлена самим лише телебаченням.
6.      Відсутність етнокультурної самоіндентифікації. Народна культура, традиція, фольклор уважаються анахронізмом, пережитками.
7.      Відсутність формування позитивних оцінок щодо історії, патріотизму, любові до Вітчизни, народу. Відсутній інтерес до політики.
8.     Зростання відчуження між молоддю та старшим поколінням. Спостерігається процес деморалізації, деградації, деформації та руйнування образу людини. Явище підсилюється впливом сцен брутальності та насильства в ЗМІ, хоча це суперечить законам людської моралі та негативно впливає на молодіжну аудиторію.



Сучасна наукова класифікація
молодіжних субкультур
1.Романтико-ескоїчний (втеча від дійсності): хіпі, толкієністи, байкери (від англ. - мотоцикл).
2. Гедоністично-розважальні : мажори (улюбленці, яким усе дозволено), рейвери (ловити задоволення), репери (захоплення електронною музикою, афроамериканським стилем).
3. Кримінальні – банди, гопники (грабіжники), скінхеди (расова боротьба), бритоголові (неофашистські організації).
4. Анархо-нігілістичні (анархія – безвладдя, безпорядок) – панки (реальність для них не має ані цінності, ані сенсу).
Можна виділити п'ять головних ознак
молодіжних субкультур:
·        специфічний стиль життя;
·        власні норми поведінки та цінності;
·        протиставлення себе суспільству;
·        зовнішня атрибутика із символічним значенням;
·        ініціативний центр, що генерує ідеї, тексти.
Має місце ідеологія сатани ста
Алістора Кроулі (1875-1947)
·        зацікавлення рок-музикою;
·        вільне кохання;
·        наркотики;
·        сленги, лихослів'я.
Причини переходу молоді в субкультуру
1.     Протест проти суспільства, виклик суспільству.
2.     Нерозуміння в родині, виклик родині.
3.     Небажання бути як усі.
4.     Бажання привернути до себе увагу.
5.     Данина моді.
6.     Бажання затвердитися в середовищі.
7.     Відсутність мети в житті.
8.     Мрії про справедливе суспільство.
9.     Вплив кримінальних структур.
10.           Хуліганство, як вікове захоплення.
11.           Копіювання західних структур, течій, культур.
12.           Релігійні ідейні переконання.
13.           Нерозвинутість сфери дозвілля в країні.
Що дають такі об'єднання молоді?
Головна функція будь-якого об'єднання – це прагнення самореалізації, людині потрібно чимось виправдати своє перебування в цьому світі. Якщо в дитини 14-17 років соціалізація полягає найперше в огульному запереченні соціуму, то в молоді старшого віку головною є орієнтація на певні соціально значущі цілі. Проте й для тих, і для інших діяльність має характер спілкування з однодумцями, побудованого на взаєморозумінні та взаємодовірі, а саме цих якостей багатьом молодим людям і не вистачає.
  Отже, перш ніж приймати якісь серйозні рішення й присвятити чомусь своє життя, слід добре подумати. Період юності мине, і про те, з чим людина лишиться в результаті неправильного вибору, треба замислитися.                                                                                                                                                 Отже, не все, що пропонує сучасна мода та сучасний світ, сприяє розвитку особистості молодих людей. Байкери, готи, анімешники й багато інших субкультур підлітків – обдурені, позбавлені можливості жити повноцінним життям, насолоджуватися її гідністю та красою, розвиватися й удосконалюватися. Їх ідеологи нахабно й хитро вводять в оману молодь, підводячи юнаків та юнок до думки про передчасну смерть: «Допоможи планеті – піди з життя». Тому слід бути обережним, цінувати життя та час, що дані нам для творення, а не руйнувати.


(Обговорення діючих субкультур)
  

Мрії про справедливість і свободу характерні не лише для молоді, а й для дорослих.
  Неформальні об'єднання не є винаходом наших днів. Вони мають багаторічну історію. Це завжди був протест проти існуючих порядків та пошук більш справедливих форм людського існування. Проблеми батьків і дітей існували завжди.
 Наприклад, під час двох дитячих хрестових походів 1212 року, організованих Папою Інокентієм ІІІ для звільнення Святих місць від мусульман, загинуло 100 тисяч дітей. Діти 8-12 років були натхненні проповіддю про те, що лише вони, безгрішні й чисті, можуть звільнити християнську святиню – «Гроб  Господень» - від мусульман-сарацинів, що ніякі батьки не змогли зупинити цей похід дітей через усю Європу до своєї загибелі. Показовою в цьому плані була також і Англійська революція (1646-1649), під час якої загинула велика кількість натхненної ідеями справедливості та свободи молоді; в часи Французької революції (1789-1793) загинуло ще більше підлітків, а коли до влади прийшов Напалеон Бонапарт, то повів на криваві загарбницькі війни своїх підданих, в тому числі й підлітків. Гітлер і Сталін знищували молодь під патріотичні фанфари, а молодь вірила і віддавала життя за примарні ідеї, обдурена та принижена.


Підсумок соціологічного  опитування
Позтивно.   Негативно.  Утрималося.

- Як це питання трактують сучасні психологи?
Слово надається практичному психологу школи Горовій Н.О.

- Цю проблему порушують і ЗМІ. Вашій увазі випуск ТСН

- Переглянувши новини, чи симпатизуєте ви певному неформальному об’єднанню? Якщо так,то чому?

- Чи приєдналися б ви до неформального об’єднання,якщо б воно було в нашому місті?


- Що є негативного і позитивного у субкультурах?

-         До слова запрошується випускниця нашої школи , практичний психолог Пиво Вікторія.

- А як батьки ставляться до субкультур? Чи хотіли б ви, щоб ваша дитина належала до певного неформального об’єднання?



- А що ж робити? Як спілкуватися з дитиною батькам, учителям,яка належить до певної субкльтури? З цього питання проконсультує соціальний педагог ХоменкоЛ.О.



Кожна людина дуже індивідуальна, і це дуже добре,що ми різні. Вдивляючись у себе та інших, ми більше задумуємося про гарне і погане в собі. Порівнюючи себе з іншими,намагаємося щось виділити для себе, когось наслідувати, а від чогось відмовитися. Так ми навчаємося думати про людину взагалі, про себе та інших людей. І це дуже добре.
- А зараз розділіться на сектори. Кожен сектор отримає завдання.
1 сектор. Дати відповідь на запитання:«Які риси ви ціните у своїх друзях, однокласниках?» Складіть проект «Образ сучасника».
2 сектор. Дати відповідь на запитання:«Які риси я хотів би пронести крізь усе життя? Чого нового хотів би набути?». Складіть проект «Я у майбутньому».
3 сектор. Дати відповідь на запитання:«Що потрібно для щасливого життя?».Складіть проект «Квітка щастя».
4 сектор.  Складіть проект «Модель любові».


      Сучасний світ дуже змінився. Проте загальнолюдські цінності: доброта, милосердя, ввічливість, порядність, мудрість, працьовитість залишатимуться завжди. І не важливо, до якого об’єднання будете належати на своєму життєвому шляху, головним є тільки те, щоб людина не забувала про інших, про свій моральний та громадянський обов’язок. Тільки тоді вона може само реалізуватися, відбутися як особистість, а отже, бути людиною.

Немає коментарів:

Дописати коментар