Матеріали до уроків

Розробки
  

Інсценізація «Інтерв'ю з письменником»

(В інсценізації беруть участь два учні. Один виконує роль журналіста, другий - Р.Л.Стівенсона)

Журналіст: Пане Стівенсоне, де і коли ви народилися?

Стівенсон: 13 листопада 1850 року в Единбурзі.

Журналіст: Ким були ваші батьки?

Стівенсон: Мій батько, як і дід, будував маяки. У дитинстві я мріяв наслідувати його професію, навіть вступив на інженерний факультет до Единбурзького університету. Але інженером я так і не став. Мати з самого початку мого життя вела щоденник, в якому записувала всі найважливіші події мого життя, зберігала кожну сторінку моїх рукописів. Мені соромно, але я не був слухняним сином і часто завдавав прикрощів своїм батькам.

Журналіст: Ви захоплювалися літературою з дитинства?

Стівенсон: Так, я любив читати твори В. Шекспіра,  Д. Дефо,

вони полонили мою душу. А друкуватися почав у 1870-х роках. Саме тоді в різних журналах з'явилися мої перші есе, статті, фейлетони, які привернули увагу читачів, однак грошей вони не принесли.

Журналіст: Ваші захоплення?

Стівенсон: Найбільше в житті я люблю писати й мандрувати. Я відвідав Голландію, Бельгію, Італію, Швейцарію.

Журналіст: Яка країна вам сподобалася найбільше?

Стівенсон: Усі. Але особливо запам'яталася Франція Адже саме там, у Фонтенбло, поблизу Парижа, я зустрів своє кохання - Фанні Осборн.

Журналіст: Ваше кохання було щасливим?

Стівенсон: Так. Незважаючи на те, що нам довелося подолати багато перешкод, ми врешті-решт одружилися. Фанні була поруч завжди. Вона - моя муза, втіха, доглядальниця, подруга, кохана.

Журналіст: Які твори ви подарували читачеві?

Стівенсон: «Острів скарбів» (1883), «Викрадений» (1886), «Чорна стріла» (18880, «Володар Баллантре» (1889), збірки віршів, балади.

Журналіст: Чому ви переїхали на Самоа - маленький острів у Тихому океані?

Стівенсон: Усе через хворобу. Теплий клімат цього острова подовжив мені життя на декілька років. Ми з Фанні дуже полюбили мешканців цього острова Я навіть складав для них молитви. Туземці називали мене Туситала (Великий Розповідач).

Журналіст: Ваша заповітна мрію?

Стівенсон: У вірші «Бродяга» є рядки в яких відображена потреба моєї душі:

Вот как жить хотел бы я,

Нужно мне немного:

Свод небес, да шум ручья,

Да еще дорога

…

Смерть когда-нибудь придет,

А пока живется,

-Пусть кругом земля цветет,

Пусть дорога вьется.

(Переклад М. Чукотського)

Журналіст: Щиро вам вдячний за цікаву розмову.

Стівенсон: Хай щастить вам. Читайте мої книги: у них я сам.

Тема: СЕНС МАНДРІВКИ СКРУДЖА У ЧАСІ  І ПРОСТОРІ.

МОТИВИ ПЕРЕРОДЖЕННЯ  СКРУДЖА.

Робота над темою уроку

(Учитель  розподіляє  учнів  класу  на  3  групи,  оголошує  завдання,  на

виконання якого дає 10-15 хв.)

Завдання для груп: на папері за допомогою фломастерів скласти схеми

«Мандрівки Скруджа»  

1 група -   Подорож Скруджа у минуле.

2 група -   Подорож Скруджа у сьогодення.

3 група -   Подорож Скруджа у майбутнє    

Представники  кожної групи готують захист своїх схем, відповідаючи на

запитання роздаткових  карток.

Картка № 1     

- Яким шляхом провів Скруджа Дух Минулого Різдва ?   

- Які спогади про дитинство викликали  у Скруджа  душевний щем ?

- Що зі свого юнацького життя пригадав Скрудж?    

- Чого досяг Скрудж у зрілі роки ? Якою була доля його кохання ?

Картка № 2

- Де Скрудж побував з Духом

     Теперішнього Різдва і як це на нього вплинуло ?

- Як жителі міста готувалися до зустрічі Різдва ?

- Як зустрічали Різдво у сім’ї Боба Кретчита? Хто з членів цієї родини

вразив Скруджа найбільше ?     Чому ?

- Яким побачив Скрудж Різдво у сім’ї  свого племінника ? У чому він

переконався ? 

- Яка роль дітей-потвор «темноти» і «бідності» у тексті ІІІ строфи ?   

Картка № 3   

- Що саме із побаченого у майбутньому найбільше вразило Скруджа ?

Зачитайте, як у місті сприйняли  смерть Скруджа ?

-  Чию ще смерть показав Дух Майбутнього Різдва? Чим вона відрізняється від

Скруджевої ?  Чому ?

- Які обіцянки і чому дав Скрудж Духові Майбутнього Різдва ?

Після виступу кожної групи вчитель проводить підсумкову бесіду, в ході

якої учні роблять висновки. Усі висновки слід занотовувати в зошити.

Підсумкова бесіда № 1- Чи здригнулася душа Скруджа під час зустрічі з минулим ? У який

момент перша сльоза впала з його очей ?

- Які зміни відбулися в душі героя під впливом минулого ?

Підсумкова бесіда № 2

- Яку роль у житті Скруджа відіграла подорож із Духом Теперішнього

Різдва?

- Чи  змінилося  ставлення  Скруджа  до  святкування  Різдва  і  до

оточуючих його людей ?

Підсумкова бесіда № 3

- Як ви розумієте слова Скруджа: «Як люди живуть, таким їм буде і

кінець. Коли ж вони змінять своє життя, то й кінець зміниться»?

- Яким постає Скрудж після мандрівки у майбутнє ?

 ТЕМА. Подорож Скруджа різдвяної ночі в часі та просторі як можливість осягнути своє життя

ІІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Учитель ( дзвонить у дзвіночок). Що за звук? Звідки він іде?

( Учні відповідають, що звук дзвіночків почув Скрудж, сидячи в кріслі у себе вдома, а згодом в кімнаті з'явився привид його компаньйона Марло)

Учитель. Про що нагадує Скруджу дух Марло і для чого він уведений до твору?

(Привид провістив прихід трьох Духів: Минулого, Теперішнього та Майбутнього Різдва)

Продовжуємо подорож сторінками твору і разом зі Скруджем чукатимемо появу Духів. А поки що ви отримуєте завдання: укласти план – карту подорожей Скруджа різдвяної ночі:

Перша група – подорожей з Духом минулого Різдва.

Друга група – з Духом Теперішнього Різдва.

Третя група – з Духом Майбутнього Різдва.

Учитель. Дух Минулого Різдва, останнього Скруджевого Різдва прийшов задля його добра.

Знайдіть у тексті і прочитайте опис Духа Минулого Різдва.

-         Чому Скрудж не любить Різдва?

-         Куди повів Скруджа Дух Минулого Різдва?

-         У чому була сила Духа Минулого Різдва?

-         Чи хотів Скрудж бачити тіні минулого?

Робота з планом подорожі, підготовленим першою групою.

-         Що побачив Скрудж, подорожуючи з Духом Теперішнього Різдва?

-         Куди привів його Дух?

-         Як у сім`ї Кретчитів готувались до Різдва?

Робота з планом подорожі, підготовленим другою  групою.

Дух Майбутнього Різдва прийшов, щоб показати Скруджу тіні тих подій, що мають статися.

-         Що відчув Скрудж, побачивши Духа Майбутнього Різдва?

-         Які видива Духа Майбутніх Свят дуже налякали Скруджа?

-         Що побачив і почув Скрудж?

Робота з планом подорожі, підготовленим третьою групою.

-         Чому ж добра від народження людина стає злою? Давайте поговоримо про поняття ДОБРО – ЗЛО. Представимо ці поняття  у вигляді сенкану.

ДОБРО

ЧАРІВНЕ, ЛАГІДНЕ

ДОПОМАГАЄ, ПІДТРИМУЄ, НАВЧАЄ

ВОНО ЗБАГАЧУЄ ЛЮДСЬКУ ДУШУ

ЩАСТЯ

ЗЛО

ЖОРСТОКЕ, ЧОРНЕ

КРИВДИТЬ, ВБИВАЄ, ЗНИЩУЄ

НЕЩАДНО РУЙНУЄ ДУШУ ЛЮДИНИ

НЕНАВИСТЬ

-         Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слова добро, зло?

-         Які, на вашу думку, кольори є кольорами добра, зла?

-         Використовуючи кольорову гамму, опишіть Скруджа до зустрічі з Духами та після неї.

-         Як ви розумієте слово переродження? Чи сталося зі Скруджем переродження?

-         Ми багато говорили про Скруджа. Склалося враження, що у творі Діккенса два герої,  але з одним і тим самим іменем. Так це чи ні? Якщо ви впевнені, що мова йде про одного героя, давайте порівняємо, яким був Скрудж до переродження і яким став після подорожей з Духами Часі.

Перед вами два кола. У першому ви запишете риси, характерні для Скруджа до його переродження.

У другому колі запишете інформацію, що стосується змін, які відбулися зі Скруджем після подорожей.

У перетин двох кіл занесемо риси, які є  в одному і другому колі, тобто ті, що залишились незмінними.

Учитель. Отже, Скрудж пригадав своє минуле, дізнався, що про нього думають оточуючі, побачив свою смерть і зрозумів, що на нього чекає самотність. Герой зрозумів свої помилки. Він не тільки на словах, а й усіма своїми вчинками доводить, що переродився. Скрудж, врешті-решт, став щасливим. Напевно, тому, що навчився ділитися з людьми добром, радість, робити їх щасливими.

Дидактичний матеріал

6 клас

Видатний англійський письменник Чарльз Діккенс – великий оптиміст, життєлюб і гуманіст – мріяв про те, щоб життя людей завжди було схожим на різдвяний вечір. Він написав цикл повістей – казок, які видавалися окремими книжками до Різдва і тому отримали назву «Різдвяні повісті».

Перша з них має назву «Різдвяна пісня у прозі» і пробуджує в душах читачів кращі почуття, прагнення до самовдосконалення. Діккенс щедро використовує у своїй повісті образи примар, духів, доповнюючи світ фольклору своєю невичерпною фантазією.

          

Завдання

1.     Охарактеризуйте героя повісті – Скруджа і заповніть таблицю.

Портрет
Ставлення до людей
Ставлення людей до нього
Риси характеру

2.     Поясніть значення слова «скнара». Підберіть синоніми до цього слова.

3.     Яким ви уявляєте Скруджа в дитячі та юнацькі роки?

4.     Виберіть правильну відповідь.

Головною метою Скруджа було –

·        прагнення робити людям добро;

·        збагачення;

·        самоосвіта;

·        самовдосконалення.

5.     Скрудж вважав, що у бідної людини не може бути приводів для веселощів. Вона не може бути щасливою. Що із побаченого під час подорожі у часі і просторі разом з Духами Минулого і Майбутнього переконало його у протилежному?

6.     Що зрозумів Скрудж завдяки Духам? Які зміни відбулися в його житті?

Тема: О.Пушкін. "Євгеній Онегін" - соціально-психологічний роман у віршах. Онєгін як втілення типу "зайвої людини", суперечливість його почуттів та вчинків.

І Актуалізація опорних знань.

• Рольова гра "Інтерв'ю навпаки".
Учень, який виконує роль Євгенія Онєгіна, задає запитання, метою яких є з'ясування рівня осмислення учнями тексту 1-ї глави і вміння психологічно вмотивовувати вчинки образу-персонажа.
— Хто я? Що вказує на те, що я головний герой твору?
— Що ви дізналися про мене з внутрішнього монологу на початку глави?
— Розкажіть про моє дитинство, навчання та виховання. Як ви їх оцінюєте?
— Чи було щось спільного й відмінного між мною та молоддю мого кола? Який досвід я набув у світському товаристві?
— Як ставиться до мене автор, чи дає однозначну оцінку? Знайдіть і прокоментуйте епітети, що характеризують мене.
— Чому Пушкін описав лише один день мого життя?
— Що в моєму характері близьке і що чуже автору? Як це підкреслено епіграфом глави?
— Як я планував розпорядитися своєю спадщиною і що з цього вийшло?
— Чи знаєте ви, що первісно 1 -а глава називалася "Хандра"? Поясніть її назву й підберіть свій варіант.

Тарас Бульба

Сєрікова Алла Миколаївна

Учитель світової літератури

Тростянецька спеціалізована

школа І-ІІ ступенів №3

Тростянецької районної ради

Сумської області

Тема. Бойове товариство, побут і звичаї запорожців

Мета: простежити особливості зображення історичних подій в Україні, побуту і звичаїв Запорозької Січі у творі, з'ясувати патріотичний пафос твору; розвивати навички виразного читання, уміння аналізувати художній текст, усне мовлення учнів; виховувати любов до рідної історії, культури, формувати громадську позицію учнів.

Обладнання: портрет М.В.Гоголя, ілюстрації до повісті «Тарас Бульба», карта України, репродукція картини І.Рєпіна «Запорожці».

Тип уроку:  вивчення нового навчального матеріалу.

Вид уроку: урок-подорож

СТРУКТУРА УРОКУ

   І  Організація класу (3 хв.)

  ІІ  Підготовка до сприйняття навчальної теми (10 хв.)                                            1.           Бесіда за прочитаним

   ІІІ. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку. (5 хв)

   ІV. Формування нових знань, умінь, навичок. (20 хв.)

     1.Словникова робота

2.Подорож сторінками повісті.

3.Робота в групах

  V. Підбиття підсумків (5 хв.)

  VI. Домашнє завдання (2 хв.)

                                                        Так ось вона, Січ! Ось те «гніздо, звідки    

                                                         вилітають усі ті горді й дужі, як леви!

                                                        Ось звідки розливається воля й козацтво

                                                        На всю Україну!»

                                                                          М.В.Гоголь «Тарас Бульба»

ХІД УРОКУ

І  Організація класу

ІІ  Підготовка до сприйняття навчальної теми

Кобзар. Батьківщина не раз переживала часи, коли гинули не сотні і тисячі, а мільйони її дочок і синів. Та вона мужньо переносила найважчі випробування. І потім, як та казкова пташка фенікс, відроджувалася, виростала з пожарищ і руїн, виховувала нові покоління закоханих у рідну землю лицарів правди і волі. Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро. Учитель. Були часи, коли нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави. Нестерпно жилося українському людові в неволі. І вони стають до боротьби за збереження свого краю. Частина з них почала втікати в пониззя Дніпра, за пороги, де були дикі степи. Утікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорозьку січ.

1.     Бесіда за прочитаним

-         Яке ваше враження від Запорозької Січі? Наведіть приклади.

-         Якою побачив Січ Тарас зі своїми синами?

-         Що привернуло їхню увагу на дорозі? Про що свідчить ця картина?

-         А яка Запорозька Січ насправді? (Повідомлення учнів-істориків про Запорозьку Січ.)

Учень. Запорозька Січ – військова організація, сторожовий бастіон, де проходили навчання молоді козаки, схожі на Остапа й Андрія. Та були там і старі, загартовані в походах і битвах козаки, які підкорялися курінним отаманам і кошовому. У дуже небезпечні моменти, коли приймалися рішення, збиралася козацька рада. Потрапити на Січ міг не кожен, але той, хто хотів поселитися там, проходив незвичайний військовий іспит.

   Відомий художник І.Рєпін кілька разів звертався до постаті легендарного запорозького отамана І.Сірка, якого обирали отаманом 15 разів. Він провів 50 битв проти військ османської імперії, Кримського ханства й жодного разу не зазнав поразки.

   Фольклорна традиція пов'язана з ім'ям І.Сірка написання легендарного листа турецькому султанові. Народні перекази свідчать, що відповідь на вимоги турецького султана Мухамеда ІV визнати залежність від Туреччини й підкоритися  йому, непереможному лицареві. Запорожці на чолі з І.Сірком склали дотепного листа. Усі персонажі описані з відомих людей того часу. Для образу писаря позував український історик, дослідник Дмитро Яворницький. Вродливий, життєрадісний І.Сірко – патріот України, генерал Драгоманов. Худорлявий військовий суддя в чорній шапці й золотистій сорочці – колекціонер, власник чудового зібрання українських старожитностей Василь Тарнавський, молодий козаку у круглій шапці – син Тарнавського.

-         Яким має бути справжній запорожець?

Учень. Новоприбулий козак упродовж семи років мав навчитися: Богу добре молитись; на коні реп'яхом сидіти; із рушниці зірко стріляти; шаблею добре рубати і відбиватись; списом добре колоти.

   Після того курсу проводили випробування – іспит, до завдань якого входило: уміти пити горілку; подолати пороги на човні; ходити над прірвою; приборкувати необ'їждженого коня.

   Здолавши це, джура дістав право брати участь у поході, тобто ставав запорозьким козаком.

Висновок. Війни, скрутні умови життя виховували в українських козаків нехтування комфортом та багатством, почуття товариськості, братства та стійкості – словом, якості справжнього воїна, здатного в будь–яку хвилину до самопожертви.

ІІІ. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

ІV. Формування нових знань, умінь, навичок.

1.     Словникова робота.

Товариство – близькість, яка ґрунтується на товариських стосунках. Почуття товариства. Бойове товариство. Спільна участь у чому-небудь на правах товариства.

2.     Подорож сторінками повісті.

-         Опишіть побут і звичаї козаків. Наведіть приклади. Зачитайте. («Січ не любила завантажувати себе військовими справами й гаяти час; юнацтво виховувалося в нім самим досвідом, у самому розпалі битв, які через те майже не припинялися».)

Висновок. Доки немає бойових дій, живуть козаки безпечним життям. Нема куди діти накопичену силу.

-         Що було найсвятішим для козаків?

-         Зачитайте уривки тексту, де йдеться про це.

-         Як змінюються козаки в умовах бойового життя?

-         Що стало причиною походу запорожців?

Учитель. Напередодні битви старий козак Тарас Бульба звернувся до своїх товаришів зі словами, у яких була і велика мудрість поколінь, і бойовий клич до братерства, єднання. «І слухали козаки ті слова…»

(Звучить уривок)

-         З яким почуттям промовляв Тарас?

-         Як прийняли промову наказного отамана старі й молоді козаки? Зачитайте

-         Як у ході битви виявляється головний закон товариства? (виразне читання ІХ розділу від слів «А из города уже выступало неприятельское войско..»

Учні читають уривки про загибель Мосія Шила, Степана Гуски, Бовдюга, Балабана, Кукубенка.

-         Що єднає ці описи? З якими словами на вустах гинули козаки?

-         Як поводиться Тарас під час бою?

3.     Робота в групах

Група 1. Як змальовано подвиги велетнів у різних жанрах усної народної творчості та козаків у повісті Гоголя?

Група 2. За допомогою яких художніх засобів змальована героїка битви?

Група 3. У повісті автор часто називає козаків «лицарями». Порівняйте зображення лицарів у романі В.Скотта «Айвенго» і козаків повісті М.В.Гоголя «Тарас Бульба».

Отже, відважні, сміливі, вірні своїй вітчизні воїни були завжди. Їхніми подвигами захоплювалися, умінням товаришувати, захищати свою батьківщину.

-         Чи хочеться вам дочитати повість «Тарас Бульба»?

-         Чим вас зацікавила повість Гоголя?

-         Які картини, окремі вислови й слова повісті залишилися в пам'яті?

-         Хто з героїв повісті вразив вас найбільше?

V. Підбиття підсумків

М.Гоголь зобразив самовідданий патріотизм українського народу в боротьбі з завойовниками. Не згадують козаки про безпечне життя та сварки. У бойових походах запорожці об'єднані, відважні,самовіддані.

    Характер людини проявляється в жорстоких випробуваннях, тільки в кривавих битвах гартується воля , стійкість, мужність.

VI. Домашнє завдання

1.Підготуватися до усного змалювання «Битви під Дубно».

2. Дати відповіді на запитання за підручником с.142.

3.* Скласти тези до повісті М.В.Гоголя «Тарас Бульба».

Урок Р.Л.Стівенсон

Тема Р.Л.Стівенсон «Балада про вересовий трунок».Основний конфлікт балади. Утвердження духовної сили піктів.Символіка твору.

Мета Розширити знання учнів про літературну баладу; дослідити структуру художньої моделі твору, його основний конфлікт, символічний підтекст;виховувати патріотизм, прагнення до свободи, любов до рідного краю.

Хід уроку
І.Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності

-Як ви розумієте значення словосполучення «національні цінності»?

-Які з них для українців стоять на першому місці? (воля, свобода, незалежність).

-Чи готові сьогодні українці за них віддати життя? (Так, уже віддали. Герої Небесної Сотні, воїни АТО) .

Сьогодні на уроці ми переконаємося в тому, що не лише для українців воля, свобода, незалежність були і є основними національними цінностями. А допоможе нам у цьому твір шотландського письменника Р.Л.Стівенсона «Балада про вересовий трунок»

Належить ця земля лиш нам

та нашим предкам, і в нас її

ніхто не забере.

Грецьке прислів’я

Робота з епіграфом
Прочитайте слова епіграфа. Як ви його  розумієте?                                               Символом нашого уроку буде верес - рослина з дрібними червоним квіточками і дуже приємним запахом. Про верес складено багато легенд. Ось одна з них.                                                                                                                (Давня шотландська легенда)
Скромний верес був єдиним, хто на прохання Бога погодився зростати на голих схилах пагорбів, які зусібіч овіває вітер. За це Господь нагородив його підвищеною витривалістю, невибагливістю і природнім зачаруванням, а також пахощами і якостями медоноса. Гілочку вересу як обереги завжди приносять у будинок і вкладають між віконних рам, щоб захиститися від зла, що проникає крізь вікна в темний час.

З вересу люди навчилися виготовляти напій, який ще називають медом, або трунком.

Цьому чарівному напоєві і присвячує англійський поет і письменник Роберт Льюїс Стівенсон патріотичну баладу «Вересовий трунок».
Будь ласка, в зошитах запишіть дату і тему уроку.(запис в зошиті)

Для короткого знайомства з життям і творчістю Стівенсона пропоную подивитися невеликий відеофільм. Під час перегляду запишіть у свої зошити назви книг, написаних автором.

Перегляд відеофільму.

-Які твори письменника ви записали?

Літературна діяльність, у яку поринув Роберт Льюїс Стівенсон, залишила по собі великий доробок наповнений пригодами, героїзмом.

Стівенсон був чудовим поетом, автором збірки „Дитячий сад віршів” (1885), куди ввійшла поезія, створена ним під час загострення хвороби, на межі життя і смерті. Стівенсон лежав у темній кімнаті, йому було заборонено рухатися і говорити. З моторошної пітьми безмовності душа письменника прямувала в райський сад дитинства, де людина ще безневинна, прекрасна і вільна. Стівенсон одним із перших звернувся у своїй ліричній поезії до світу дитинства і проголосив його найбільшою цінністю. Вірші Стівенсона, на жаль, у нас читають менше, ніж його прозу, найбільшого ж визнання здобула його балада „Вересковий трунок”.

- Одним із улюблених жанрів Р.Л.Стівенсона була балада

 Теорія літератури

- Із поданих ознак (надруковані на картонках, розміщені на дошці) оберіть ключові до поняття «балада»: епізод із життя, незвичайні події, значна кількість подій,напружений сюжет, пригоди,переживання героїв, багато персонажів, зв’язок із фольклором, алегоричність, віршована форма, сатира, емоційність, фантастика.

Стівенсон завжди цікавився народною творчістю, особливо його приваблював жанр балади.

 Письменник брав за основу якусь старовинну легенду і обробляв її в дусі свого часу. Так була написана балада «Вересовий трунок» », у основі якої легенда про пиктів, які варили незвичайний напій з вересу.

- Що ж за легенда лягла в основу даної балади.

ІІІ. Вивчення нового  матеріалу

Історичний коментар. Легенда,  яка лежить в основі балади

 В основі балади «Вересовий трунок» лежить легенда про те, як на південному заході Шотландії у 5 – 9 ст. жили маленькі на зріст люди, яких називали пиктами. Це найдавніший з  народів, який населяв Шотландію. Вони боролися проти всіляких ворогів, програвали іноді війни, втрачали території, але вперто захищали свою землю. Завойовники були вражені їхньою сміливістю і не розуміли, звідки у невисоких на зріст людей стільки відваги. Та цей мирний народ підкорили войовничі скотти. Вони захотіли заволодіти не тільки землею піктів та їхнім життям, а й прагнули привласнити всі їхні секрети, позбавити їх волелюбного духу. Пикти були пращурами нинішніх шотландців. Стівенсон використав народну легенду про напій із вересу, який повертав енергію, бадьорість духу і давав силу та мужність воїнам-пиктам.

 У кожного на парті знаходиться роздатковий матеріал. Працюємо над словничком

Словничок

Верес – вічнозелений кущ із дрібним численним листям та рожевими або червоними квітами

Пикти – найдавніше населення Шотландії

Бровар – пивовар

Васал – підлегла, залежна особа, слуга

Нурт – вир, омут

Отрок – юнак

Завдання перед сприйняттям балади (творче завдання)

- Коли ви  будете слухати баладу, спробуйте уявити картини, описані у баладі, героїв, місця, де відбувалися події твору.

Читання балади мовою оригіналу(2строфи)

Виразне читання балади переклад Самуіла Маршака

Бесіда за змістом балади

- Яке враження справила балада?  Що найбільше вразило?                                        

  - Яким було життя "маленького” народу до приходу завойовників?                           -Чим був вереск для пиктів?

-Якими ви собі уявляєте пиктів?                                                                                      -Як характеризує автор правителя шотландців?

-Як ви думаєте, пикти захищали свої землі?                                               -   Ми говоримо про війну і смерть.
-Як до піктів ставиться автор?
-Прочитайте 4 строфу.
-Чому шотландський можновладець був похмурим?
-Тож король - головний герой?
-Як характеризує автор двох пиктів, яких знайшли слуги короля? Які епітети вживає, зображуючи їх?
Король дивився на бранців, сидячи у сідлі. Пікти мовчки дивляться на нього
-Що ви можете сказати про поведінку героїв? Про що вони думають в цей момент?
-Ми говоримо про гідність.Гідно себе вели останні пикти.Інсценізація уривку балади
-Чого вимагає від піктів шотландський король? Які умови їм ставить?
     Слово - теж вчинок.
-Прочитайте слова старого. Оцініть вчинок старого.  Чи правильно вчинив батько зі своїм сином? Був у нього інший вихід?
-Чи отримав король рецепт напою?
-Чому старий не видав таємницю, але ж це всього лише напій?
-Яким ви побачили старого?
-Зневага до смерті народжує героїв. Чому у героя немає імені?

Старий в ім'я високої мети приносить в жертву власного сина і самого себе. Такий вчинок називається самопожертвою.

Складіть сенкан до образів  пікта та короля                                                                       - До якого типу балад ви віднесете «Вересовий трунок» Стівенсона?

- Як ви думаєте, чому балада називається «Вересовий трунок», а не, наприклад, «Старий і син»?

- Чому відсутня розв'язка твору?

- Визначте ідею твору.

- Як можна розцінити вчинок батька? Чи є цьому виправдання? Чи був у нього вибір між життям і смертю?

- Яке символічне значення вересового трунку у баладі?

- Прокоментуйте рядки : 

                                          На кожній червоній горі,

 Лежали під квітом червоним

                                          Поснулі навік броварі.

-Яке символічне значення червоного кольору в баладі

-Які ще  кольори присутні в баладі?

Червоний – колір вересу, пролитої крові піктів, любові до батьківщини.

Чорний – підземелля піктів, , смерть, душа короля, морські нурти.

- Пригадайте, які основні кольори української вишиванки.

(Червоний і чорний. «Червоний – то любов, а чорний – то журба».

Ці кольори символізують боротьбу не на життя, а на смерть за волю і незалежність нашої Батьківщини).

- Який художній прийом лежить в основі побудови балади?                                           Антитеза

-Знайдіть приклади антитези в баладі «Вересовий трунок»

Щасливе життя піктів (строфа І)	нещастя, що їм приніс шотландський король (строфа ІІ).
Краса гір, уквітчаних вересом	могили піктів як символ тра­гедії народу (строфа ІІІ)
Літнє буяння природи	похмурий настрій короля (стро­фа ІІІ)

ІІІ. Підсумок уроку

Уявімо, що ми з вами зараз знаходимося на кручі. (У нас є пикт, і кореспондент.)

Кореспондент що б хотів дізнатися.

-         Чи вартий напій з вересового трунку, щоб за нього віддали життя?

Висновок.

Пиктів не можна вважати переможеними, тому що король не заволодів секретом вересового напою, тобто не зламав духу народу.

 Звичайно, це трагічно, коди людина змушена вибирати між любов'ю до своєї дитини і обов'язком патріота, борця за незалежність батьківщини. Але хіба немає трагізму в тому, що людина прожила життя, витративши його на пізнання світу і себе в ньому, але так і не змогла зрозуміти, осягнути, пізнати себе? Смертю останніх пиктів закінчується балада «Вересовий трунок».

-         А зараз ми прослухаємо продовження балади «Вересовий трунок»

1.     Прочитайте ще раз епіграф до уроку. Чи могли б слова грецького прислів'я  належати старому пікту?                                                                  

       У баладі автор проголошує право кожного народу на свою свободу. У цьому плані балада виходить за межі шотландської тематики, набуваючи узагальнюючого, уселюдського значення. Морально напружений сюжет допомагає авторові утвердити ідею незалежності народу, а сам Стівенсон виступає як справжній син своєї землі.

 Ось і підійшов до кінця наш урок. Я думаю, він вам запам'ятається надовго, тому що ми дізналися багато цікавого про чудового письменника Р. Л. Стівенсона і, можливо, вам захочеться перечитати його твори знову.

VI.Домашнє завдання.                                                                                                Визначити композицію твору.

Виразне читання балади